Теренкур

На початку ХХ століття дозовані піші прогулянки, засновані на комбінації впливу кліматичних факторів та руху, почали впроваджуватись в комплекс фізичних тренувань під час санаторно-курортного лікування. Як будь-яка корисна методика, теренкур набув з часом більш широкого значення як в санаторно-курортному лікуванні, профілактичній, спортивній медицині, так і в реабілітації неврологічних та ортопедичних захворювань з порушеною функцією ходьби. Як приклад, поліпшення якості ходи є одним із найвищих пріоритетів для людей котрі перенесли інсульт. Крім того, ходьба має важливі захисні ефекти для здоров’я від вторинних ускладнень, таких як хвороби серцево-судинної системи, порушення респіраторної функції легень або остеопороз.

Більш того, сучасні програми з фізичної терапії, в яких зазначаються програми тренування ходи, таких розладів як:

  • хвороба Альцгеймера
  • хвороба Паркінсона
  • деменція
  • хвороба Хантінгтона
  • наслідки перенесеного інсульту
  • церебральний параліч
  • розсіяний склероз
  • м’язова дистрофія
  • наслідки ЧМТ та травм спинного мозку

– потребують наявність ліцензованих фізіотерапевтів які від кожного конкретного діагнозу та фізичних здібностей визначають тип, інтенсивність та тривалість тренування.

Тренування ходи може здійснюватися у кількох формах (з допомогою ортезів, допоміжного обладнання, робототехніки або при активному асистуванні тренера), але повторення фактичних рухів під час ходьби є найважливішим фактором. Базовими векторами в руховій реабілітації ходи є:

  • покращення якості стояння
  • покращення якості поступу
  • тренування балансу
  • рухова мобільність
  • зміцнення сили м’язів та суглобів

Навчання ходьбі може бути важкою роботою. Навіть не тривала нерухомість часто призводить до фізичної скутості та психологічних ускладнень.

Фізична терапія ходи, зміцнює і реабілітує організм і, в процесі, може посилити ефект ліків, поліпшити якість рухової функції, запобігати падінню і надавати пацієнтам почуття благополуччя.