Бальнеотерапія

Протягом тисяч років люди використовували гарячі ванни для того, щоб зняти стрес, заспокоїтися або задля отримання комфорт. Хоча римляни, не винайшли ванну, вони удосконалили купання до високого рівня. Римські громадяни довго проводили час в комунальних гарячих ваннах, де вони спілкувалися, відпочивали і навіть закривали ділові угоди. Вони будували ванни там, де вони знайшли природні гарячі джерела. Залишки римських ванн є по всій Європі, Середземномор’я та північній Африці.

Римська любов до купання також прижилась і в Туреччині, де меценати все ще відвідують громадські ванни, щоб попаритися та очищити себе. В Японії також розвинулася високо ритуалізована культура купання. Цілі міста існують як цільові курорти навколо японських природних гарячих ван. Японці проводять щорічні візити до цих ван, а між тим знаходять час для візитів до “Сенто” – місцевого комунального будинку з гарячою ванною. Японські будинки здебільшого погано нагріваються і в сім’ї ванна стає важливим джерелом тепла взимку.

Історія людства є гарним прикладом того як люди використовують воду щоб стати сильнішим, відновити сили, або для покращення якості щоденного життя.

Бальнеотерапія – це лікування завдяки властивостям гарячої води, збагачена природними мінералами.
Бальнеотерапія забезпечує розслаблення напруження м’язів та застигнутих суглобів шляхом стимуляції кровотоку, що зменшує біль, набряк і запалення.

Мінеральну воду вважають чистою, бо вона містить різні мінерали, включаючи магній, натрій, калій, кальцій та йод. Завдяки наявністю саме цих мінералів, високо цінуються певні джерельні води, за їх цілющі властивості. Ми намагаємось повторювати це вдома, додаючи спеціальні солі в нашу ванну котрі мають лікувальні властивості, коли поглинаються шкірою в гарячій воді.
Прихильники сучасної бальнеотерапії вважають, що даний вид терапії може сприяти зцілення безлічі медичних захворювань. Але наразі ще не зовсім достатня доказова база у науці.

Водна терапія, яку практикують сьогодні, була введена в Австрії в XIX столітті Себастьяном Кнайппом. Кнайпп вірив в цілющі властивості води і призначав лікування, що містить питну мінеральну воду, замочування в гарячих ваннах, приймання холодного душу та прогулянку босоніж в ранню-ранкову росу. Лікувальні курорти, які впроваджували філософію Кнайпа, поширилися по всій Європі, і “захоплення водою” стало популярним соціальним проведенням часу для заможніх громадян.

Сьогодні санаторії є доступні у Сполучених Штатах, Європі та Середземномор’ї. Сучасні курорти пропонують багато додаткових видів терапії, а також фізичну терапію, аромотерапію, тренування з релаксації та консультування з правильним харчуванням.

Щє по темі: